ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Серія Проблеми регуляції фізіологічних функцій. 2014. Вип. 17. С. 36-39.
канд. біол. наук
Інститут еволюційної екології НАН України, Київ
Стартовими ділянками для утворення міських популяцій припутня (Сolumba palumbus L.) є території, які включа-
ють як змінені, так і природні біотопи з деревними насадженнями. В Києві такою ділянкою є парк "Феофанія", де при-
путні завжди гніздились на лісових ділянках. З 2008 р. птахи почали селитись і в центральній забудованій частині
парку. Після першого вдалого гніздування припутня в урбанізованих умовах існування, птахи швидко опановують
територію міста і заселяють квартали житлової багатоповерхової забудови.
Ключові слова: популяції притупня, природні біотопи.
Вступ. Збільшення площ населених пунктів, при-
зводить до зникнення природних біотопів і посилення
впливу фактору турбування на птахів. Це спонукає пта-
хів, до певних змін у їх біології та поведінці. Все більша
кількість видів пристосовується до існування в урбані-
зованому середовищі. Близько 75 % ареалу припутня
знаходиться в Європі [2]. В межах території колишнього
СРСР припутень завжди вважався типово лісовим пта-
хом [13]. Протягом останніх 20 років спостерігалося
зростання чисельності виду [5; 7; 17] та розширення
ареалу його гніздування [7; 9; 10]. Перші випадки сина-
нтропного гніздування припутня та заселення ним ур-
банізованого середовища спостерігались в країнах За-
хідної Європи, що детально описано Є.Л. Ликовим [12].
На території Західної Європи припутень гніздиться в
трьох типах ландшафтів. Він є звичайним гніздовим
видом лісів, оселюється в деревних насадженнях агро-
ландшафтів і формує особливі міські популяції [3; 4; 12;
21]. До недавнього часу на території України припутні
населяли лише ліси та лісові ділянки на сільськогоспо-
дарських землях. К. Кесcлер у 1851 р. [11] описує при-
путня як не чисельного птаха, широко розповсюджено-
го, такого, що гніздиться у великих глухих лісах окре-
мими парами та відвідує невеликими групами відкриті
біотопи для годівлі. М.В. Шарлемань у 1938 р. [20] вже
характеризує цих птахів як звичайних, а місцями і чисе-
льних, але таких, що гніздяться в лісах. Наприкінці
ХХ сторіччя окремі популяції припутня почали опанову-
вати змінені ландшафти України. На заході країни з'яв-
ились птахи, що ведуть синантропний спосіб гніздуван-
ня. В Україні вперше такі гнізда припутня зареєстровані
в невеликих населених пунктах Хмельницької області у
1986 р. [8]. З 1994 р. описано регулярне гніздування
виду у м. Чернівці [18], а з 1998 р. у Львові [17]. В той
же час, у центральній і східній частині країни припутень
залишається птахом, який уникає таких ділянок, що
активно відвідуються людьми. Гніздиться він виключно
поза населеними пунктами. На початку ХХI сторіччя
Г.В. Фесенко відмічає, що для парків і скверів центра-
льної частини Києва припутень ще не є характерним
птахом [19]. Лише на Південному березі Криму відомі
поселення цього голуба в старих парках [6].
В інших регіонах припутні також адаптуються до ур-
банізованих умов існування. На початку ХХI сторіччя
птахи вдало опанували в якості гніздових біотопів шту-
чні лісонасадження, а потім і урбанізовані ландшафти
Ставропольського краю [7]. Не чисельні синантропні
пари гніздяться в парках в деяких містах Литви [3].
Метою роботи є з'ясування шляхів заселення при-
путнем (Сolumba palumbus L.) м. Києва, та адаптації
його, як представника лісової фауни, до урбанізованих
ландшафтів Центральної України. Перші знахідки при-
путнів у гніздовий період були випадковими. Але вони
спонукали нас до цілеспрямованого дослідження цього
виду в урбанізованому ландшафті. Нас цікавлять саме
шляхи заселення припутнем крупних населених пунктів.
В разі реалізації цього процесу в Києві, ми будемо мати
можливість в подальшому дослідити урбанізовану по-
пуляцію припутня, яка має найбільш східне розташу-
вання в межах України.
Матеріали і методи дослідження. У роботі надано
матеріал, зібраний нами в межах міста Києва протягом
2008–2013 рр. Гніздування припутня досліджували
шляхом пошуку максимально можливої кількості гнізд і
гніздових ділянок. Знайдені гнізда і гніздові ділянки
описували: відзначали біотоп, вид дерева, на якому
знаходилось гніздо, висоту його розташування. Жилі
гнізда контролювали. Дослідження вмісту гнізд на да-
ному етапі роботи за мету не ставилось у зв'язку з ни-
зькою чисельністю припутня, що гніздиться в Києві. На
сучасному етапі колонізації Києва припутнем, гнізда його
у межах міста одиничні і будь-яке втручання в процес
гніздування може порушити хід утворення урбанізованої
популяції цього голуба. Обсяг обстеженої нами території
Києва та його околиць близько 48 км2. Для регіону харак-
терний низовинний рельєф, густа річкова мережа з ши-
рокими річковими долинами. У багатьох долинах прове-
дено меліоративні заходи, інші зайняті заплавно-
лучними ландшафтами. Лісові ділянки невеликі [14]. По-
ступова розбудова Києва призвела до того, що лісові
урочища, які раніше належали до його зеленої зони,
опинилися в межах міста і перетворилися в лісопарки з
постійно зростаючим рекреаційним навантаженням [1].
Результати та їх обговорення. Дослідженням
встановлено, що стартовою ділянкою для заселення
міста припутнем виявився парк-пам'ятка садово-
паркового мистецтва "Феофанія". Саме тут знайдені
перші гнізда цього виду, влаштовані таким чином, що їх
можна віднести до урбанізованого типу поселення, а
саме в місцях суттєвого антропогенного впливу – поряд
зі службовими будинками в центі парку.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Феофа-
нія" є своєрідним комплексом природних і трансформо-
ваних біотопів. До складу парку входить окультурена
центральна частина і розташований на периферії ліс.
Знаходиться парк на південній межі Києва, на кордоні з
селом Хотів. Загальна площа його 150 га. Ліс "Феофа-
нія" – ізольована ділянка системи Голосіївського Лісу.
Рослинність представлена, в основному, угрупування-
ми корінної діброви з високою концентрацією вікових
дерев [16]. Для території урочища характерним є до-
линно-балочний рельєф. Є ділянки дубово-грабових
лісів, вторинного грабового лісу, штучних лісових наса-
джень. В типових для урочища "Феофанія" лісах, дуб
звичайний (Quercus robur L.) створює перший ярус, ви-
сотою до 30 м. Граб (Carpinus betulus L.) з липою сер-
целистою (Tilia cordata Mill.) та кленом гостролистим
(Acer platanoides L.) – другий, висотою 14–16 м. Допов-
нюють деревну рослинність ясень (Fraxinus excelsior L.),
береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.), дика
груша (Pyrus communis L.) [15]. Центральна частина
парку засаджена декоративними культурами. Тут ство-
рена мережа доріжок, що вкриті плиткою, влаштовані
лавочки та інші споруди для відпочинку людей. У "Фео-
фанії" ми регулярно відмічали припутня в гніздовий
період з 2008 р. Детальні дослідження парку-пам'ятки
садово-паркового мистецтва "Феофанія" у 2009–
2013 роках, виявили постійну наявність припутня в гніз-
довий сезон: спостерігалась його вокалізація та збір
матеріалу для облаштування гнізд. На лісових ділянках
парку "Феофанія" протягом 2008–2011 рр. знайдено по
2 пари припутня, що гніздилися, 3 пари 2012 року, і
4 пари 2013 року. В окультуреній частині парку з 2010 р.
постійно гніздиться 1 пара цих голубів. Найбільш рання
реєстрація птахів в парку – 5 квітня. На гніздових ділян-
ках голуби з'являються вже парами. За 1–2 дні після
прильоту птахи активно оглядали гніздові ділянки. При
цьому, птахів не можна було характеризувати як скрит-
них та обережних. Першу шлюбну вокалізацію птахів
нами зафіксовано 2012 р. 11 квітня, а 2013 р. – 7 квітня.
В шлюбний період голуби під час усього світлового пе-
ріоду доби облітали гніздову ділянку, виконували токові
польоти, вокалізували, збирали будівельний матеріал
для гнізд. Під час виконання цих ритуалів птахи не зве-
ртали уваги на людей, що відпочивають та працюють. В
центральній окультуреній частині парку "Феофанія", в
якості присади птахи використовували старі дерева
ялини звичайної (Picea abies L.) і берези бородавчастої,
що розташовані поряд з будівлями. Протягом квітня і
травня припутні опановували центр парку і лісопаркову
ділянку біля озер. Наприкінці травня голуби стали обе-
режними і, у випадку зустрічі зі спостерігачем, відлітали
з поля зору. Протягом дня вони були особливо скрит-
ними, але постійно відвідували центральну частину
парку. Ввечері, після залишення парку відпочиваючими,
птахи підвищували активність: поновлювали вокаліза-
цію і шлюбні польоти. У 2012 р. припутень гніздився на
одній з ялин, що зростають поряд зі службовим входом
до Інституту еволюційної екології НАН України на висоті
6 м. Гніздо розташоване біля стовбура. На цьому ж де-
реві на висоті близько 4 і 5 м. знаходились аналогічно
розташовані гнізда минулих років. У 2013 р. на початку
гніздового сезону припутні активно вокалізували на
старому місці гніздування. Але гніздо було об лаштова-
не в іншому місці – у центрі парку, на одній з алей. Для
гніздування птахи також використовували ялину. Гніздо
розташовувалось в гущавині однієї з бокових гілок. Ви-
сота розташування гнізда 2,5 м.
Інші пари припутня гніздували на лісових ділянках
парку. Одне з гнізд у 2011 р. розташовувалось на боко-
вій гілці граба звичайного біля стовбуру на висоті бли-
зько 8 м. Граб розташовувався в 6 м. від доріжки, і гніз-
до було достатньо примітним. Необхідно звернути ува-
гу на те, що, 2012 р. птахи на цій ділянці не гніздились.
Територія її не належить до парку і навесні, саме під
час гніздового сезону, там проводились будівельні ро-
боти. Для птахів така розбудова стала надлишковим
стресовим фактором і, хоча – після завершення будів-
ництва, голуби все ж відвідували ділянку, гніздовий
сезон закінчився невдало. У 2013 р. птахи поновили
гніздування. На інших ділянках лісу гнізда не були
знайдені, але спостерігались птахи, що проявляють
активну гніздову поведінку навесні і влітку, а також мо-
лоді наприкінці гніздового сезону. Вокалізація припутня
реєструвалась нами протягом всього літа. Така вокалі-
зація описана в якості зв'язку поміж птахами сусідніх
гніздових територій [13]. На лісових ділянках ми неод-
норазово відмічали саме почергову вокалізацію голубів
з різних гніздових ділянок. Годуватись припутні літали
на колишні сільськогосподарські угіддя, які поросли
бур'янами, і на луг, що розташовані поряд з парком.
Дорослі особини відвідували поля протягом всього гніз-
дового сезону, а з 4 липня на годівлі були відмічені і
молоді птахи. Дорослі птахи годувались одноосібно, а
молоді птахи тримались разом. По закінченні гніздового
сезону птахи відвідували масив багатоповерхових буді-
вель службового та житлового призначення що знахо-
диться поряд з парком. Поступово кількість пар припут-
ня урбанізованого типу гніздування в даному районі
збільшилось (рис. 1). Птахи гніздились недалеко від
парку "Феофанія" – у дворі Інституту теоретичної фізи-
ки. Для влаштування гнізда пара обрала ялину звичай-
ну. У 2012 р. гніздо знаходилось на висоті 4 м на боко-
вій гілці, а у 2013 р. – на висоті 8 м. у місці накладу бо-
кових гілок двох ялин, що зростають поряд. Також з
2010 р. ми реєстрували припутня в гніздовий період на
території Байкового кладовища (по 2 пари на рік), а з
2012 р. і в районі парка виставкового центру "Експо-
центр". Крім того, гніздування припутня (за усним повід-
омленням Пашкевич Н.А.) відмічено у 2011 рр. на старій
вербі білій (Salix alba L.) у дворі багатоповерхової забу-
дови в с. Чабани. У 2012 р. вербу зрізали і птахи тут не
гніздились. У 2013 р. голуби повернулись в мікрорайон,
але достовірно гніздування встановлене не було.
На території парку "Експоцентру" 2012 р. припутні
тримались весь гніздовий сезон. В серпні птахи стали
відвідувати і територію Київського національного уні-
верситету, яка відокремлена від Виставкового центру
автомобільною трасою, що активно експлуатується.
Влітку 2012 р. ми неодноразово спостерігали гніздову
поведінку припутнів в житловому масиві по вул. Забо-
лотного, а наприкінці гніздового сезону тут тримались
дорослі птахи разом з двома молодими. У 2013 р. нами
знайдено гніздо припутня у дворі 5-типоверхової забу-
дови по вул. Боженка. Гніздо розташовувалось на бо-
ковій гілці клена гостролистого на висоті 8 м. В червні
2013 р. молоді припутні разом з дорослими тримались
в кварталах багатоповерхової забудови в центрі м. Ки-
єва: на проспекті Дружби народів. Таким чином, від
першої спроби гніздування на урбанізованій території
(достовірне гніздування у 2010 р., а можливе у 2009 р.)
до заселення кварталів житлової забудови м. Києва
припутню знадобилось не більше 4-х років. Але подо-
лання 300–400 км від двох найближче розташованих
стійких синантропних популяцій припутня – чернівець-
кої та хмельницької [8; 18], продовжувалось 20–30 ро-
ків. Оскільки колонізація припутнем Києва відбувається
з південної частини міста, можливо, що засновниками
міської популяції цих голубів в Києві є птахи саме з чер-
нівецької або хмельницької. Загалом процес заселення
припутнем урбанізованих ландшафтів триває біля
200 років [3], але ареал його синантропної популяції
невеликий і розширюється повільно. Причини опану-
вання припутнем населених територій, також як і фак-
тори, що стримують цей процес, не з'ясовані. В урбані-
зованих і сільськогосподарських ценозах голубоподібні
птахи мають достатньо кормових ресурсів. У виборі
гніздових стацій дендрофільні види також практично не
обмежені. Крім того, птахи, що живуть в населених пун-
ктах, захищені від мисливців. Але не всі вони адапту-
ються до урбанізованих умов існування. В.І. Гулай [8]
припускає, що гніздування припутня в містах України, є
результатом розселення європейської популяції птахів,
особини якої знайомі з "позитивними аспектами" існу-
вання в місті і віддають перевагу гніздуванню саме тут.
Скоріше за все, процес, який ми спостерігаємо в Києві,
певним чином підтверджує це припущення. Проте, на
нашу думку – зважаючи на надто низький темп розсе-
лення припутня, а також той факт, що більшість євро-
пейських популяцій припутня урбанізованого типу по-
селення ведуть осілий спосіб життя, розселення птахів
можливе лише в разі нерегулярних їх розльотів. Ми
вважаємо, що у піонерних парах припутня, які гніздять-
ся, на території міста, лише один з партнерів є пред-
ставником якоїсь із синантропних популяцій, а інший –
ні. Партнер, що має досвід синантропного способу існу-
вання займає гніздову ділянку в населеному пункті і на-
дає приклад безпечного існування тут. Таким чином він
приваблює обережну особину місцевих популяцій. Ця
особина поступово адаптується до умов гніздування в
місті, а потомство комбінованої пари, що виросло в ур-
банізованому середовищі, сприймає умови такого сере-
довища як норму. Після декількох вдалих гніздових сезо-
нів чисельність даної міської популяції швидко зростає.
Висновки. Стартовими ділянками для утворення но-
вих популяцій припутня в урбанізованому ландшафті є
міські території, які включають як змінені, так і природні
біотопи з деревними насадженнями. Після першого вда-
лого гніздування в урбанізованих умовах існування, пта-
хи швидко та активно опановують територію міста. Роз-
будова Києва, що призводить до включення до меж міста
лісів зеленої зони, сприяє поступовій адаптації птахів до
зростаючого антропогенного тиску і заселенню змінених
біотопів. Скоріше за все, в Києві, вже найближчим часом,
припутень увійде до категорії птахів-синурбаністів.
Список використаних джерел
1. Андрієвська О. Л., Цвелих О. М. Значення національного приро-
дного парку "Голосіївський" у збереженні видового різноманіття хребет-
них тварин м. Києва // Екологічний вісник. – 2011. – С. 29–30.
2. Астафьева Т. В. Экология вяхиря Сolumba palumbus L. в урбани-
зированных и природних ландшафтах на юго-востоке Балтийского
региона: автореф. дис.канд. биол. наук. – Калининград, 2013.
3. Астафьева Т. В., Гришанов Г. В., Ликов Е. Л. История формиро-
вания и современное состояние городской популяции вяхиря Сolumba
palumbus L. в Калининграде // Вестник Балтийского федерального
университета им. И.Канта. Вып. 7. Сер. Естественные науки. – 2011. –
С. 51–58.
4. Астафьева Т. В., Гришанов Г. В. Вяхирь Сolumba palumbus L. в
городах Калининградской области // Вестник Балтийского федерально-
го университета им. И. Канта. Вып. 7. Сер. Естественные науки. – 2012.
– С.52–59.
5. Белик В. П. Проникновение северных дендрофильных видов
птиц вглубь пустынь Казахстана // Беркут. Т. 6. – Вып. 1–2. 1997. С. 19–22.
6. Бескаравайный М. М. Птицы Крымского полуострова. – Симфе-
рополь, 2012.
7. Бобенко О. А. Экология вяхиря (Сolumba palumbus L.) в Ставро-
польском крае // Вестник ОГУ. – 2009. – № 2. – С. 111 – 116.
8. Гулай В. І. Новий екологічний тип припутнів на Поділлі // Матер.
1-ї конф. Молодих орнітологів України. Луцьк 4–6 березня 1994 р. –
Чернівці, 1994.
9. Джусупов Т. К. К распространению вяхиря в Западной Сибири //
Беркут. – 1997. – Т. 6. – Вып. 1–2. – С. 104–105.
10. Завьялов Е. В., Шляхтин В. Г., Табачишин В. Г. и др. Птицы се-
вера Нижнего Поволжья. Кн. 3. Состав орнитофауны – Саратов, 2007.
11. Кесcлер К. О. Естественная история губерний Киевского учеб-
ного округа. Зоология. – К.,1951.
12. Лыков Е. Л. Биология гнездования Вяхиря в условиях города
(на примере Калининграда) // Беркут. – 2009. – Т. 18. – Вып. 1–2. –
С. 54–68.
13. Мальчевский А. С., Пукинский Ю. Б. Птицы ленинградской об-
ласти и сопредельных территорий. – Л., 1983. – Т. 1.
14. Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: під-
ручник. – К., 2005.
15. Феофанія // Природно-заповідний фонд м. Києва. – Київ, 2007.
16. Радченко В. Г., Байрак О. М. Парк-пам'ятка садово-паркового
мистецтва "Феофанія". Історія створення, соціально-екологічна роль,
шляхи збереження // Жива Україна. – 2009. – № 1. – С. 2–4.
17. Сеник М. А., Хорняк М. М. Сучасні зміни в орнітофауні Львова //
Беркут. – 2003. – Т. 12. – Вип. 1–2. – С. 3–13.
18. Скильский И. В., Бучко, В. В., Годованец Б. И. О формировании
нового экологического типа вяхиря в Северной Буковине // Беркут. –
1997. – Т. 6. – Вып. 1–2. – С. 49–51.
19. Фесенко Г. В. Птахи садів і парків Києва– Кривий Ріг, 2010.
20. Шарлемань М. Птахи УРСР (матеріали до фауни). – К., 1938.
21. Tomialojc L. The urban population of the Woodpigeon Сolumba
palumbus Linnaeus, 1758, in Europe – its origin, increase and distribution //
Acta Zool. – 1976. – V. 21 (18). – P. 585–632.